Семінар № 1

Спікер – Ольга Лібер, психологиня, консультантка гарячої лінії Lifeline Ukraine

Тема семінару: Гендерна рівність і гендерна дискримінація

На сьогоднішній день, жінки на рівні з чоловіками виконують активні функції у процесах, пов’язаних із досягненням миру, а саме – величезна кількість жінок забезпечують тил, велика кількість жінок задіяні у волонтерстві, жінки служать у збройних силах, є захисницями. Зокрема, жінки проходять службу та працюють в усіх видах і родах військ ЗСУ. Найбільше вони представлені у частинах і з’єднаннях Сухопутних військ та Повітряних Сил Збройних Сил України. (1)

Разом з цим, у соціумі досі існують стереотипи щодо ролі жінок, що негативно впливають не лише на них самих, на можливість реалізації своєї особистості, але й на загальне благополуччя суспільства. В умовах війни сексистські стереотипи суттєво впливають на рівень насильства. Зокрема, вплив насильницького конфлікту на жінок проявляється в наступному: завищені очікування суспільством підтримувати/обслуговувати чоловіків, толерування насильства з боку чоловіків, сексуальні домагання, зростання домашнього насильства у сім’ях демобілізованих військових і не лише, жінки більше страждають від непрямих втрат та від гендерно зумовленого насилля.

Військовослужбовиці/ветеранки можуть потерпати додатково від мультидискримінації. Перебуваючи на службі, зіштовхуються з трудовими утисками, недопущенням до певних посад (кадрова політика), сексуальними домаганнями, доброзичливим сексизмом. Повертаючись зі служби, з війни до цивільного життя, є ризик наштовхнутись на неприйняття суспільством свого вибору служити – “жінка-берегиня”, “жінка перш за все мати”, “не можна покидати дітей, сім’ю”, “це не жіноча справа” та ін. Часто проблеми, з якими зіштовхуються ветеранки, залишаються невидимими, або їм не надається належна увага, а внесок жінок у захист держави може бути недооціненим. Так, за даними дослідження тільки у 13% сюжетів на тему миру та безпеки в засобах масової інформації жінки виступали героїнями, а у центрі подій зображалися тільки у 6% випадків (1).

Ґендерна дискримінація, насильство – це насильство, яке стосується чоловіків і жінок, і жертвами якого переважно є жінки. Воно виникає як наслідок нерівних владних стосунків між статями. Це насильство, яке спрямоване проти жінки, тому що вона жінка, чи непропорційно впливає на жінок. Воно стосується (але не вичерпується) фізичної, сексуальної і психологічної шкоди, включно із залякуванням, стражданнями, примусом чи позбавленням свободи в сім’ї, чи в суспільстві взагалі. Це також стосується насильства, яке чинить чи не зупиняє держава. (2)

Показовим є те, що 68% українок не вважають проявом насильства приниження. Лише для 49% жінок насильство – це побої, а для 56% – зґвалтування. Такі результати опитування Українського інституту соціологічних досліджень.

Ще одним проявом нерівності є розрив у зарплатні на 28% на користь чоловіків та недостатнє представлення жінок у владі. В Україні чіткий тренд: чим вищий орган влади, тим менше там жінок

Задля подолання існуючої нерівності, задля досягнення позитивних змін у суспільстві, досягнення сталого соціально-економічного розвитку, необхідно впроваджувати принципи рівних прав чоловіків та жінок. Існує гостра необхідність на формування нетерпимості до насильства у суспільстві, до будь яких проявів сексизму (в тому числі, доброзичливого) на всіх рівнях, включаючи сектор безпеки.

Поширення інформації щодо ситуації з дотриманням прав жінок в Україні, щодо впливу війни на сході України на цивільне населення, на жінок та чоловіків, щодо необхідності та можливості забезпечення прав людини в умовах конфлікту, сприяє підвищенню рівня обізнаності в цьому питанні, поглиблює розуміння проблеми та підвищує ефективність спеціалісток/спеціалістів, які задіяні в роботі, що направлена на надання допомоги ветеранкам.

Чим краще дотримуються рівні права, тим щасливіші кожна і кожен, тим успішніше та міцніше держава.

(1) Жінки. Мир. Безпека. Інформаційно-навчальний посібник для фахівців сектору безпеки. Київ 2017. С.10 (2) Інформаційний бюлетень. Глобальне дослідження. Виконання Резолюції Ради Безпеки ООН №1325: ключові посили, результати та рекомендації. – UN Women, 2015. – С. 9. (3) Декларація ООН про викорінювання насильства щодо жінок. – Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/995_506