Семінар № 4

Спікерка – Катерина Приймак, ветеранка, заступниця голови організації “Жіночий ветеранський рух”

Тема семінару: Особливі потреби жінок-ветеранок

Розгялнули:

1. Чому послуги для ветеранів мають бути гендерно-чутливими.
2. Медичні послуги для ветеранок. Як обмежений доступ до медичних послуг на фронті відгукується після повернення.
3. Повернення у мирне життя. Особливості психоемоційного стану ветеранок. Психотерапія для ветеранок. Стосунки з сім’єю. “Коло своїх”.
4. Реінтеграція у суспільство. Потреби ветеранок у самореалізації. Особливості працевлаштування ветеранок.

Від початку війни, жінки доводять своє право служити та воювати на рівні з чоловіками. На 2020 рік в українській армії служить вже більше ніж 30 тисяч жінок, а учасниць бойових дій налічується близько 10 тисяч. Жінки, які пройшли війну, так само як і чоловіки, потребують уваги і підтримки в процесі повернення у мирне життя.

Повернення людини з війни – це багатокомпонентне питання, яке включає в себе відновлення всіх сфер життя. Чи ветеранок якийсь особливий шлях реінтеграції у суспільство?

Жінок, які прагнуть відстоювати зі зброєю цілісність України з початку війни супроводжує дискримінація. І ця дискримінація полягає не лише у бар’єрах, які заважають жінкам вступити на службу та загальному осуду жінок, які обирають для себе військовий шлях, хоча це так чи інакше впливає на психологічний стан жінок після армії. Після демобілізації, жінка усвідомлює, що не лише армія не готова приймати жінок у свої лави (це стосується в першу чергу механізмів захисту від насильства, нормативки щодо захисту їх здоров’я, та загалом небажанням рекрутувати жінок), а й не готове до жінки в ролі ветеранки.

Велика частка проблем після війни стосується фізичного здоров’я. У жінок найбільш проблемними сферами лишаються гінекологія, вертебрологія та неврологія. Психоемоційний стан ветеранок – ще одна сфера, яка потребує фокусу уваги. Спільні зустрічі з іншими ветеранками сприяють самоідентифікації та приняттю свого досвіду. Зустрічі з жінками, з подібним досвідом та подібними проблемами перетворюються на кола довіри, які мають терапевтичний ефект. Сімейна терапія, сімейні ретріти – важливі пункти у реабілітації ветеранок. Значущою потребою часто є відновлення тісних та теплих взаємозв’язків з дітьми.

Потреба у самореалізації ветеранок, як і ветеранів, часто не витримує перевірки побутом. Якщо необхідно годувати родину, найлегшим варіантом для ветеранів лишається продовжити службу, що тільки відкладає і ускладнює невідворотнє повернення до мирного життя. Ветерани і ветеранки за рядом причин дискриміновані на ринку праці, деякі роботодавці уникають брати ветеранів через пільгові переваги ветеранів, такі як додадткова відпустка, тощо. Деякі ветерани через розрив у професійному шляху, не можуть після війни конкурувати в попередній сфері роботи. Деякі роботодавці стигматизують групу, тому уникають винаймати ветеранів. Великий запит ветеранок є запит на відкриття власної справи, здобуття додаткової освіти, тощо.

Наша організація “Жіночий ветеранський рух” займається в тому числі освітніми проєктами для ветеранок. Попитом, окрім підприємництва, користуються проєктний менеджмент та маркетинг. Пандемія підвищила зацікавленість до занять, які забезпечують автономію та дають можливість працювати віддалено.